нам'єтність

нам'єтність
Нам'є́тність:
-- пристрасть [1;13,27;42;46-2;46-1,48;I,V-VII,X,XVI,XX] Вона громадить і описує факти щоденного життя, вважаючи тільки на правду, не на естетичні правила, — а заразом аналізує їх і робить з них виводи, — се її науковий реалізм; вона через те вказує хиби суспільного устрою там, де не все може добратися наука (в житті щоденнім, в розвитку психологічнім страстей та нам'єтностей людських), і старається будити охоту і силу в читателях до усунення тих хиб — се її поступова тенденція. Розуміється, се посліднє вона може робити різними способами: то вліяючи на розум і переконання (реалісти французькі), то на чуття (Діккенс, Дженкінс і більша часть реалістів російських, так само і з наших Марко Вовчок і Федькович) [XVI]; І слабості, намєтності та блуди поета можуть і повинні відбитися в тім чарівнім дзеркалі поезії; доки у всіх тих загальнолюдських хибах і збоченнях не перестає проявлятись вроджене благородство душі поета, сила його духа, темперамент і взагалі ідеальне змагання,— доти поезії його роблять на нас глибоке враження, суть для нас поучаючі і ублагородняючі [XX]
-- палке почуття, пристрасть [19]
-- пристрасність [18,26,III]
-- пристрасно [2,XIII]

Толковый украинский словарь. 2014.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "нам'єтність" в других словарях:

  • намѣстиѥ — НАМѢСТИ|Ѥ (10), ˫А с. 1. Место, вместилище: Добродѣтелными подвиги... древнеѥ бо жилище. хѹдоѥ создавъ раширилъ ѥси. свѣтло намѣстьѥ б҃ѹ ПКП 1406, 6в; то же Мин XIV (май, 2), 17 об. 2. Должность, чин, сан: поставлѥни˫а клирикъ различьныихъ. по… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • намѣнити — НАМѢН|ИТИ (13), Ю, ИТЬ гл. 1.Указать, дать указание: исповѣдати просто велить. [Бог] се бо намѣни г҃лѧ. мнѧть бо ˫ако въ многословиѥ своѥмь ѹслышани бѹдѹть. (ἠνίξατο) ПНЧ 1296, 107. 2. Назвать, объявить: Чьто ради по всемѹ тѣлѹ прокажена.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • намішувати — 1 дієслово недоконаного виду місячи, готувати певну кількість намішувати 2 дієслово недоконаного виду примішувати певну кількість чогось до чогось …   Орфографічний словник української мови

  • намѣнѧти — НАМѢНѦ|ТИ (5*), Ю, ѤТЬ гл. 1.Называть, иметь в виду: како же творити. [милостыню] да не вѣсть ре(ч) [Христос] лѣвица тво˫а. что творить десница тво˫а. пакы не рѹкѹ сдѣ намѣнѧѥть. нъ притъчею то положи. ПНЧ 1296, 104; оканенъ пада˫асѧ. оканьнѣѣ же …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • намічатися — намітитися 1) (ставати видимим, помітним за наближення, посилення освітлення тощо; діставати чіткість, виразність контурів, ставати яснішим, набирати певної форми тощо), позначатися, позначитися; вимальовуватися, вималюватися, окреслюватися,… …   Словник синонімів української мови

  • намѣнимыи — (1*) прич. страд. наст. к намѣнити во 2 знач.: в кумирници ѹбо намѣнима˫а iра... в ты д҃ни… влѣзъшии [так!] ц(с)рю в кумирницю разьрѣшениѥ с҃номъ при˫ати и ре(ч) жрець прупъ порадуютьсѧ вл(д)ко с тобою б҃зи. ира зачала ѥсть во ѹтробѣ. СбЧуд XIV,… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • намішувати — I ую, уєш, недок., наміси/ти, ішу/, і/сиш, док., перех. Місячи, готувати певну кількість чого небудь. II ую, уєш, недок., наміша/ти, а/ю, а/єш, док., перех. Додаючи, примішувати певну кількість чогось до чого небудь …   Український тлумачний словник

  • намірювати — юю, юєш і наміря/ти, я/ю, я/єш, недок., намі/ряти, яю, яєш, док., перех. Відмірювати яку небудь кількість чогось …   Український тлумачний словник

  • нам'якнути — м якне, н. сп. нам як, (нам якати, м якат), Пр. Ставати м яким від вологи, втратити твердість …   Словник лемківскої говірки

  • намінювати — юю, юєш, недок., наміня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. Обмінюючи, діставати, одержувати яку небудь кількість чогось …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»